Вуглекислота або діоксид вуглецю (двоокис вуглецю, оксид вуглецю (IV), вуглекислий газ, вугільний ангідрид, хімічна формула CO₂) – безбарвний газ (в нормальних умовах) без, легко розчиняється у воді.

Крім загальновідомого факту, що він є важливим елементом процесу фотосинтезу, ця речовина широко використовується в харчовій, фармацевтичній промисловості, сільському господарстві, машинобудуванні тощо.

В технологічному процесі виробництва вуглекислоти не обійтись без засобів транспортування продукту, а саме – насосного агрегату. Діоксид вуглецю перебуває в рідкому стані при низькій температурі і підвищеному тиску.

На фото нижче- вертикальний багатоступеневий насос встановлений в технологічній лінії виробництва вуглекислоти. На поверхні насоса і запірної арматури спостерігається намерзання льоду (замерзання водяної пари, що міститься в повітрі).

Особливістю даного типу насосів є можливість створення високого тиску за рахунок кількості робочих коліс, що розташовані на одному валу одне за одним. Така конструкція дозволяє досягати значних тисків (від 3 до 25 бар).

Недоліком вертикальної компоновки є небезпека утворення пароповітряних «пробок» у верхній частині насоса за рахунок високої швидкості рідини і як наслідок місцевого закипання діоксиду вуглецю.

Саме в цій частині насоса знаходиться торцеве ущільнення. Даний елемент запобігає витоку рідини з робочої порожнини і повинен охолоджуватись рідиною, що перекачується, але оскільки утворюється пароповітряна зона в якій ущільнення працює без рідини – «сухий хід», ресурс торцевого ущільнення значно знижується.

У випадку «сухого ходу» відбувається швидке стирання пар тертя і плавлення гумових кілець.

Для усунення цієї проблеми можна використати байпасну трубку (байпас, by-pass). Цей елемент обв’язки насоса дозволяє відвести пари на всмоктуючи лінію і тим самим запобігти утворенню пароповітряного мішка в зоні торцевого ущільнення.