Запірна арматура | Сторінка: 3

Трубопровідна арматура - це цілий комплекс виробів, які використовують у промисловості та побуті. Цю продукцію встановлюють на:

1. Заводські труби. Промислові пристрої можуть бути будь-якого діаметра.
2. Сантехнічні трубопроводи. До основних видів арматури на трубопроводах можна віднести вентилі, кульові крани, клапани і регулятори тиску.
3. Експериментальні установки. Це обладнання не випускається серійно. Його виготовляють на замовлення.

Різновиди запірної арматури

Залежно від сфери застосування запірно-регулювальна арматура буває різних видів.

Виробники випускають такі типи продукції:

1. Пароводяні вироби для середовищ із різним тиском і температурою. Це обладнання встановлюють на водопроводи і вентиляційні системи. Крім того, допускається використання подібної арматури для утоплення.
2. Енергетичні конструкції для парових трубопроводів з високим тиском.
3. Газові моделі, що характеризуються максимальним рівнем герметичності.
4. Нафтові різновиди, стійкі до корозії.
5. Хімічні запірні елементи. У цього типу арматури висока стійкість до концентрованих хімічних речовин.
6. Суднові вироби, що не бояться морської води і хитавиці. Подібну продукцію застосовують при будівництві суден і портів.
7. Резервуарні моделі. На відміну від усіх попередніх, резервуарні конструкції мають тільки один патрубок. Ними оснащують ємність довільного обсягу і призначення.

Характеристики обладнання

При виборі цих конструкцій потрібно чітко зрозуміти, що має забезпечити арматура і з якими завданнями доведеться справлятися.

Основні характеристики продукції:

• Допустимий тиск середовища. Наприклад, тиск у водопроводі в квартирі не перевищує 1,6 МПа.
• Температура середовища.
• Діаметр проходу і розміри патрубків.
• Стійкість до корозії.
• Тип приводу.
• Матеріали і спосіб виробництва.

Запірно-регулювальну арматуру роблять зі сталі та чавуну. Її корпус формують методом кування, зварювання, лиття або штампування. Часто ці способи поєднують.

Види арматури

Якщо враховувати класифікацію за призначенням, то ці конструкції можна розділити на:

1. Запірні, що дозволяють повністю припинити рух середовища. Такі конструкції застосовуються в разі ремонту трубопроводу або заміни окремих його ділянок.
2. Запірно-регулювальні. Ця продукція може не тільки перекривати потік, а й налаштовувати оптимальний напір середовища.
3. Запірно-зворотні. За допомогою цих моделей перекривають потік і заважають його пройти у зворотний бік.

Крім призначення, ці прилади відрізняються від інших принципом дії регулювального елемента. Розглянемо, що є запірним механізмом:

1. Засувки. У таких блоків регулювальний елемент рухається під прямим кутом у напрямку до потоку.
2. Клапани. На відміну від засувок, у клапанів механізм затвора переміщається паралельно рухомому середовищу.
3. Вентилі та крани. Ці трубопровідні компоненти оснащені регулювальним елементом, що обертається.
4. Дискові затвори. Диск теж крутиться навколо своєї осі. Вона може проходити перпендикулярно потоку або під кутом до нього.

Способи приєднання запірних пристроїв

Під час купівлі цього обладнання важливо орієнтуватися в його класифікації: знати, що належить до запірних приладів і яким чином їх під'єднують до трубопроводу. Ці конструкції виконуються:

1. Безфланцевими. Такі моделі не мають власних фланців і можуть приєднуватися до труби з фланцями. Установку проводять методом зварювання.
2. Міжфланцевими. Ці вироби теж не мають фланців. Розмірковуючи над питанням, для чого вони потрібні, можна отримати відповідь, ознайомившись одразу з призначенням безфланцевої продукції. Найчастіше такі прилади використовуються як з'єднувальні елементи.
3. Муфтовими. Подібні механізми оснащені патрубками з різьбленням, яке знаходиться на внутрішній оболонці виробу.
4. Приварними. Ці елементи трубопроводу мають циліндричні відводи по краю. Їх приварюють до труб або іншого обладнання.
5. Фланцевими. Під фланцями маються на увазі диски з отворами по краях виробів. Такі диски прикручують болтами до фланців на підключених трубах.
6. Цапковими. Подібна продукція оснащується циліндричними відводами з різьбленням.
7. Штуцерними, що мають патрубки із зовнішнім різьбленням.

Для того, щоб правильно під'єднати елементи, потрібно не тільки знати, для чого служить той чи інший механізм, а й використовувати відповідні ущільнювальні матеріали. Ущільнення трубопроводу може бути безсальниковим, мембранним, сальниковим або сильфонним.

Обирати матеріал ущільнювача необхідно з урахуванням сфери застосування, характеристик системи та особливостей середовища, що переміщується трубопроводом.