Липень 2025 — Новини

Мембранні насоси серії DP турецького виробника Diapump – це насоси, що приводяться в дію за допомогою стисненого повітря. Стиснене повітря потрапляє в пневморозподільчий блок який почергово направляє тиск повітря в повітряні камери, і примушує мембрану здійснювати зворотно-поступальні рухи, внаслідок чого змінюється об’єм робочої (продуктової) камери і відбувається процес перекачування. Ці насоси в матеріальному виконанні з пластику - PP, PVDF можуть перекачувати доволі агресивні рідини, як то сірчана кислота, азотна, соляна, суміш кислот, гальванічні розчини тощо. Крім того, конструкція насоса дозволяє перекачувати рідини з певним вмістом твердих домішок залежно від типорозміру насоса. Робочий тиск насоса по продукту умовно вважають на одну одиницю меншим ніж тиск повітря, що подається на нього. Максимальний тиск повітря становить – 7 бар, відповідно продукт можна подавати під тиском біля 6 бар. Технічно правильним буде все ж таки керуватись робочим графіком насоса, який приведений в каталозі для кожної моделі. На графіку червоними лініями зображено тиск повітря, кривими чорними лініями витрату повітря. На перетині цих ліній, відповідно, можна побачити який тиск і витрату продукту ми отримаємо при вхідному тиску і витраті повітря. Не дивно, що такі властивості насоса спонукають інженерів, технологів задіяти це обладнання для фільтрації в різноманітних технологічних процесах. Але при використанні мембранного насоса для фільтрування, слід уважно підійти до розрахунку тиску та зважати на принцип роботи насоса. По перше – мембранний насос має пульсуючу подачу, і без використання спеціальних демпферів , фільтр буде зазнавати невеликого гідроудару при кожному русі мембрани, що може значно зменшити строк служби фільтра. По друге – при забрудненні фільтра росте протитиск в лінії подачі продукту, і це може призвести до повної зупинки насоса. Висновок – використання мембранних насосів у фільтрувальних системах можливе і ефективне, при умові правильного підбору і розрахунку обладнання та складності або неможливості використовувати інші насоси. В іншому разі потрібно надавати перевагу відцентровим хімічним насосам, насосам з магнітною муфтою , нержавіючим відцентровим насосам.

Головними параметрами практично будь якого насоса без сумніву є об’ємна витрата (в кубах за годину, літрах за хвилину, галонах за хвилину тощо) і тиск який він створює (або вакуум, якщо це вакуумний насос). Звісно виробник надає технічні характеристики насоса і гарантує, що насос може забезпечити вказані параметри. Ці параметри приведені в каталогах, технічних брошурах виробника, а також написані на маркувальній табличці (шильдику) конкретного насоса. Крім інформації про гідравлічні параметри (максимальну подачу, максимальний тиск або це можуть бути номінальні параметри) на маркувальній табличці вказується потужність електродвигуна та його параметри. Але часто «непоміченими» є діаметр патрубків, діаметри під’єднання насоса до системи в якій він працює (в англомовному варіанті «Inlet» і «Outlet»). На перший погляд все просто – які діаметри приєднання вказані на насосі, такі труби і потрібно підключати. Насправді, це здавалось би логічне твердження є помилковим і в майбутньому може спричинити багато проблем при експлуатації системи поливу, циркуляції чи водопостачання. Слід розуміти, діаметри труб, що підключаються до насоса потрібно визначати гідравлічним розрахунком. Це єдино правильний варіант підбору діаметрів трубопроводів. Часто насос купують на заміну, і якщо його параметри не гірші попередника, швидше за все проблем не буде, але якщо це насос, що буде експлуатуватись в новій системі, потрібно проводити гідравлічний розрахунок. Важливо усвідомлювати, насос – це машина динамічної дії, і те що вихідний діаметр патрубка насоса, наприклад, Ду50 не означає, що діаметр напірного трубопроводу має бути такий самий. Також важливо знати, що параметри, які виробник приводить в технічній документації, зафіксовані при певних умовах. Для відцентрових консольних насосів, наприклад, дані на маркувальній табличці приведені при випробуванні насоса за таких умов: температура води 20˚С; глибина всмоктування 1,5 м; густина рідини 1000 кг/м.куб. В реальних умовах всі вищенаведені параметри як правило відрізняються. Особливе значення для відцентрових насосів має значення діаметр всмоктуючої труби. Аби насос «не захлинався», не підсмоктував повітря і видав потрібний тиск, діаметр всмоктуючої труби повинен бути завжди більший ніж діаметр патрубка насоса. Приклад співвідношення діаметрів насоса і всмоктуючої труби, що приведена в каталозі одного з європейський виробників: Тобто, як показано в таблиці, діаметр всмоктуючої магістралі має бути більший, аби не перешкоджати нормальному надходженню рідини в робочу камеру насоса. Це особливо важливо, коли забір води відбувається з глибини 4 і більше метрів. При збільшенні глибини всмоктування слід враховувати, що напірно-витратна характеристика насоса буде змінюватись (спостерігатиметься зменшення об’ємної витрати і тиску). На малюнку нижче наведено типовий приклад підключення насоса для крапельного поливу, що забирає воду з річки, нижче рівня установки насоса. Перепад висоти між водоймою і віссю насоса, не великий – всього 1,5-2 м, але довжина всмоктуючої труби близько 5 м, тому насос, що має всмоктуючий патрубок умовним діаметром Ду125 слід підключати трубою більшого діаметра - як мінімум Ду150.

Насоси об’ємного типу – це обладнання яке працює за принципом зміни об’єму робочої камери. Це може відбуватись за рахунок ексцентрично встановленого імпелера (в імпелерному насосі ), обертання шестерень , руху поршня, руху мембрани , зміна об’єму шланга ( перистальтичний насос ) тощо. Виходячи з принципу роботи такого насоса, можна зробити висновок, що регулювати його продуктивність запірною арматурою (шляхом закриття засувок на напірній чи всмоктувальні лінії) може бути шкідливо і небезпечно як для насоса, так і для системи в якій він працює. На відміну від насосів динамічної дії, ці насоси не створюють тиск, а можуть подолати певний тиск, і цей тиск може становити десятки і навіть сотні мегапаскалів (МПа). Це означає, що якщо, наприклад, шестеренчастий насос працює в системі циркуляції, манометр насправді буде показувати опір системи трубопроводів (труби, коліна, фільтри). Манометр в системі охолодження трансформатора. Працює шестеренчастий насос ENP 1010 з максимальним тиском 15 бар. На манометрі тиск 0,2 бара. Нижче на фото - результат закриття крана на напірній трубі в цій же системі. Внаслідок закриття крану, відбулось пошкодження ущільнюючої гумки. Ще один приклад – намагання регулювати краном витрату імпеллерного насоса AlphaDynamic . Як наслідок – пошкодження імпелера і потреба в ремонті. Висновок - регулювати роботу об’ємного насоса слід за допомогою байпасної лінії або частотного перетворювача. КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ закривати запірну арматуру на вході і на виході з насоса. Якщо в системі не змонтовано байпасну (обвідну) лінію, обов’язково повинні бути встановлені запобіжні клапани.

Насоси з «мокрим ротором» це велика група насосів, які мають широке використання в системах теплопостачання та охолодження. Завдяки безшумності роботи, малому енергоспоживанню, відсутністю торцевого ущільнення вони займають надзвичайно широку нішу як в промислових системах так і в домашніх системах опалення. На даний час можна придбати як найпростіші варіанти – одношвидкісні насоси без керування, так і «розумні» smart насоси з електронним управлінням, можливістю контролю тиску і витрати та вибору різноманітних режимів роботи. При всіх вищенаведених перевагах, ці насоси мають один суттєвий недолік, а саме якість води чи теплоносія з яким вони працюють. Незважаючи на наявність будь якої розумної електроніки, базовим елементом цього виду насосного обладнання залишається саме механічна частина – «мокрий ротор». Оскільки ротор омивається перекачуваним середовищем, якість його повинна бути відповідною – чистою, без механічних домішок (окалина, пісок, накип тощо). На фото нижче ви можете бачити насос що потрапив до нас на сервісне обслуговування через заклинювання ротора через 1,5 місяці роботи. Робоче колесо і зазор між ротором і статором був забитий окалиною, що стало причиною заклинювання ротора. Висновок – для використання насосів подібного типу слід відповідально ставитись до водопідготовки, тоді насос буде служити не тільки гарантійний термін, а й багато років потому. В іншому разі слід звернути увагу на насосне обладнання, яке менш вибагливе до якості води – інлайн насоси з «сухим ротором» що комплектуються стандартним асинхронним двигуном та торцевим ущільненням.