Регулювання витрати об’ємного насоса

Насоси об’ємного типу – це обладнання яке працює за принципом зміни об’єму робочої камери. Це може відбуватись за рахунок ексцентрично встановленого імпелера (в імпелерному насосі), обертання шестерень, руху поршня, руху мембрани, зміна об’єму шланга (перистальтичний насос) тощо.

Виходячи з принципу роботи такого насоса, можна зробити висновок, що регулювати його продуктивність запірною арматурою (шляхом закриття засувок на напірній чи всмоктувальні лінії) може бути шкідливо і небезпечно як для насоса, так і для системи в якій він працює.

На відміну від насосів динамічної дії, ці насоси не створюють тиск, а можуть подолати певний тиск, і цей тиск може становити десятки і навіть сотні мегапаскалів (МПа).

Це означає, що якщо, наприклад, шестеренчастий насос працює в системі циркуляції, манометр насправді буде показувати опір системи трубопроводів (труби, коліна, фільтри).

Манометр в системі охолодження трансформатора. Працює шестеренчастий насос ENP 1010 з максимальним тиском 15 бар. На манометрі тиск 0,2 бара.

Нижче на фото - результат закриття крана на напірній трубі в цій же системі.

Внаслідок закриття крану, відбулось пошкодження ущільнюючої гумки.

Ще один приклад – намагання регулювати краном витрату імпеллерного насоса AlphaDynamic.

Як наслідок – пошкодження імпелера і потреба в ремонті.

Висновок - регулювати роботу об’ємного насоса слід за допомогою байпасної лінії або частотного перетворювача. КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ закривати запірну арматуру на вході і на виході з насоса. Якщо в системі не змонтовано байпасну (обвідну) лінію, обов’язково повинні бути встановлені запобіжні клапани.